Прокурор попался на взятке $15 000 за "отмаз" ГАИшников от уголовной статьи

Июль 18, 2011 - 13:00

Как рассказал прокурор Харьковской области Геннадий Тюрин, взятку Ломакин получил за закрытие уголовного дела против бывших сотрудников ГАИ, - пишет Объектив ТВ

Геннадий Тюрин, прокурор Харьковской области:

“Ранее прокуратурой Красноградской возбуждалось дело по статье 365 – превышение служебных полномочий работниками батальона дорожно-патрульной службы. Вменялось, что они остановили людей, осмотрели машину, обнаружили пневматическое оружие – пистолет – и, со слов заявителей, вымогали у них денег, причинили им телесные повреждения. По заявлению от граждан проведена проверка, возбуждено уголовное дело”.

По словам прокурора области, ради объективности дело гаишников передали в Коминтерновскую прокуратуру. Там его расследовали около трех месяцев. За закрытие именно этого дела Андрей Ломакин и получил взятку 15 тысяч долларов – пять тысяч в июне и еще десять вчера.

В отношении прокурора Коминтерновского района и следователя той же прокуратуры Романа Радькова возбуждено уголовно дело по части третьей статьи 368 – получение взятки в крупном размере. Следователь уже уволен, об увольнении Андрея Ломакина прокурор области написал представление в Генеральную прокуратуру.

Геннадий Тюрин, прокурор Харьковской области:

“Сомнений как у меня, так и у членов коллегии, который сегодня каждый высказывался, прежде чем я подписал такое представление о нем, в правильности квалификации действий его и виновности нет. Дело возбуждено в отношении и следователя, и прокурора района, потому что каждый из них выполнял определенную роль, но это преступление совершено по сговору, группой лиц”.

За решеткой правоохранители могут провести от пяти до десяти лет тюрьмы. По словам Геннадия Тюрина, Андрей Ломакин человек опытный. В органах он проработал 27 лет. Претензии к его работе у руководства были незначительные.

Геннадий Тюрин, прокурор Харьковской области:

“Для меня необъясним его поступок. Я, скажем так, возмущен этим, потому что тем самым он не только сломал судьбу себе, но и бросил тень на всех многих честных работников прокуратуры, которые не жалея ни времени, ни сил, стоят на страже соблюдения законности”.

Роман Радьков в органах прокуратуры проработал почти три года. К нему тоже особых претензий не было.

Андрей Ломакин сейчас находится в больнице в Харькове – его доставили в реанимацию с приступом стенокардии. В палате он лежит под охраной. В семьях прокурора Ломакина и следователя Радькова говорят, что их родственников подставили. Корреспонденту медиа группы «Объектив» удалось связаться с женой прокурора Ольгой Ломакиной – женщина уверена, что ее муж взятку не требовал. Правда, кто мог его подставить – не говорит. Отец следователя Сергей Радьков – кстати, он занимает высокую должность, возглавляет Двуречанский район – тоже уверяет, что его сын не виновен.

По словам Геннадия Тюрина, к дисциплинарной ответственности также привлечены за упущения в работе Красноградский прокурор, следователь Красноградской районной прокуратуры – мол, пока расследовали дело гаишников, допустили волокиту, начальник отдела по надзору за соблюдением закона при расследовании уголовных дел следствием прокуратуры областного аппарата и зональный прокурор областной прокуратуры – они должны контролировать работу нижестоящих районных прокуратур.

Обязанности прокурора Коминтерновского района сейчас исполняет заместитель Андрея Ломакина Антон Огиенко.

После статьи "ДК", Антимонопольный комитет оштрафовал штрафплощадку ГАИ | Дорожный контроль | Все о нарушениях ГАИ

После статьи "ДК", Антимонопольный комитет оштрафовал штрафплощадку ГАИ

Июнь 16, 2011 - 21:00

Киевское городское территориальное отделение Антимонопольного комитета Украины оштрафовало ООО «Аурик» (г. Киев) на 17 тыс. грн за злоупотребление монопольным положением, - пишет сайт АМКУ.

Как установило Отделение, предприятие взимало с автовладельцев экономически необоснованную плату за услуги хранения временно задержанных транспортных средств на штрафплощадке по адресу ул. Железнодорожное шоссе 9.

В частности стоимость услуги составляла 260 грн за каждые сутки, что значительно превышало плату за аналогичную услугу на специальных стоянках Управление ГАИ ГУ МВД Украины в г. Киеве, а именно - 18 грн в сутки (каждый следующий - 10 грн).

ООО «Аурик» осуществляло указанную деятельность на основании договора парковки, заключенного с Автохозяйством при Главном управлении Министерства внутренних дел Украины в городе Киеве. На сегодня эти договорные отношения прекращены.

Комментарий "Дорожного контроля":

Напомним, что именно "Дорожный контроль" добился разрыва договора между штрафплощадкой и УГАИ Киева. По этому поводу прокуратура г. Киева вынесла предписание в результате рассмотрения нашего обращения.

Что касается Антимонопольного комитета, то штраф 17 тыс гривен слишком мал. Если учитывать, что на штрафплощадке согласно договору было 260 мест и каждое приносило 260 гривен, то в сутки выходило 67 тыс. гривен!

То есть данный штраф всего лишь маленькая часть дневного заработка бандитов в погонах. Однако, сам штраф означает официальное признание того, что цена была завышенной.

Такой вывод АМКУ "ДК" будет использовать в своем расследовании касательно привлечения виновных к лиц уголовной ответственности.

Представители МВД и УГАИ Киева должны сесть в тюрьму за незаконную передачу государственной земли ООО "АУРИК", которое в течение года обдирало водителей и заработало два десятка миллионов гривен, которые ушли в карманы милицейской мафии.

Сейчас, на украденные деньги киевлян, милицейское начальство строит дачи, покупает шикарные автомобили и развлекается с женщинами легкого поведения в то время как простые люди не могут даже заправить свои машины.

Дорожный контроль выиграл суд против Верховной Рады Украины | Дорожный контроль | Все о нарушениях ГАИ

Дорожный контроль выиграл суд против Верховной Рады Украины

Июнь 16, 2011 - 19:00

06 марта 2011 года "Дорожный контроль" опубликовал материал о нашем судебном разбирательстве с Верховной Радой Украины.

Суть вопроса заключалась в том, что в начале 2011 года, парламент отменил Закон Украины "О борьбе с коррупцией" тем самым парализовав работу "ДК" и СБУ по выявлению и наказанию работников милиции, которые незаконно отказывали в предоставлении информации.

Ранее, если сотрудник ГАИ не ответил на ваш информационный запрос или же нарушил сроки ответа - это являлось нарушением ст. 5 Закона Украины "О борьбе с коррупцией", что влекло за собой составление административного протокола и автоматическое увольнение с работы.

Из-за действий Верховной Рады Украины, данный Закон утратил свою силу 1 января 2011 года. В связи с этим "Дорожный контроль" направил в парламент информационный запрос с требованием разъяснить, на основании чего теперь нужно наказывать коррупционеров.

ЗАПРОС:

Однако, ВР проигнорировало наше обращение. Спустя месяц мы так и не получили никакого ответа. Тогда "ДК" обратился в Окружной административный суд г. Киева с требованием признать незаконною такую бездеятельность и обязать дать ответ на запрос.

ИСК

После получения копии искового заявления, Верховная Рада Украины проснулась и все-таки прислала нам ответ. То есть рассмотреть информационный запрос парламент заставило именно судебное разбирательство.

ОТВЕТ:

Поскольку обращение рассматривал именно Аппарат Верховной Рады Украины, "ДК" подал ходатайство об изменении ответчика. Согласно Распоряжению Главы Верховной Рады Украины от 31 мая 2000 года - именно Аппарат рассматривает все документы, которые приходят на адрес парламента.

В ходе судебного процесса представитель ВР предоставила письменные возражения. По мнению Аппарата - нарушение срока ответа якобы не может быть основанием для обжалования такой бездеятельности в суде.

ВОЗРАЖЕНИЯ:

На этот документ, "Дорожный контроль" подготовил свои пояснения. Мы указываем на то, что согласно Закона Украины "Об информации" орган власти или чиновник несет ответственность за нарушение сроков ответа на запрос, а обратиться в суд - это наше Конституционное право.

ПОЯСНЕНИЯ

Сегодня, 16 июня 2011 года в 15:30 состоялось последнее заседание в Окружном административном суде г. Киева. На слушании присутствовала представительница Апарата Верховной Рады Украины и активисты "Дорожного контроля".

После высказывания пояснений, изучения доказательств и проведения судебных дебатов суд удалился в совещательную комнату. В результате, постановлением суда иск "ДК" удовлетворен в полном объеме.

Суд признал факт незаконной бездеятельности Аппарата ВР касательно непредоставления в срок десять дней уведомления о том будет ли удовлетворен информационный запрос и факт неответа в срок 30 дней по сути обращения.

"Дорожный контроль" сразу же получил копию результативной части постановления:

В данном документе присутствует ошибка - в п.2 указано, что Аппарат не ответил на запрос в срок десять дней, а не 30 как указано в Законе. Данная неточность будет исправлена в полном постановлении суда, которое будет готово через неделю.

Если бы на сегодняшний день действовал Закон Украины "О борьбе с коррупцией", то чиновник, который нарушил сроки рассмотрения запроса, получил бы протокол. Но, поскольку парламент отменил этот закон, привлечь виновного по статье уже нельзя.

Своим судебным процессом "ДК" хотел привлечь внимание общественности к тому, что из-за действий Верховной Рады Украины, наша страна уже больше чем пол года живет без антикоррупционного законодательства.

Все это время чиновники всех мастей могли спокойно плевать на права граждан и не нести за это серьезного наказания. И пример тому - сама Верховная Рада Украины, которая демонстративно начала нарушать Закон Украины "О борьбе с коррупцией" сразу же после его отмены.

http://roadcontrol.org.ua/node/1039

Дорожный контроль

Розпочато збір підписів під зверненням із вимогою оскаржити конституційність закону «Про захист суспільної моралі»

Доброго дня, шановні!

Прохання поширити інформацію:

Закликаємо Вас долучитися до кампанії збору підписів під зверненням до
Президента, Уповноваженого з прав людини та керівників парламентських
фракцій із вимогою оскаржити у Конституційному Суді України
констутиційність норм Закону "Про захист суспільної моралі": 
http://amoral.org.ua/zvernennya-do-subiektiv-konstituciynogo-podannya-z-vimogoyu-oskarzhiti-konstituciynist-norm-zakonu

Громадська Кампанія проти встановлення цензури у ЗМІ та мистецтві закликає всіх, хто стурбований новим наступом на свободу вираження поглядів, пов’язаним із відновленням роботи Національної експертної комісії з питань захисту суспільної моралі поставити свої підписи під зверненням до Президента, Уповноваженого Верховної Ради з прав людини та керівників парламентських фракцій із вимогою направити подання до Конституційного Суду України для того, щоб довести неконституційність положень Закону України «Про захист суспільної моралі».

На думку низки українських та європейських експертів, існування цього неякісного та неправового закону закладає підвалини для системних порушень свободи вираження поглядів. Ще недавно у суспільства була надія на те, що цей закон буде скасовано – відповідний законопроект у першому читанні підтримало понад 300 депутатів а Національну експертну комісію було ліквідовано указом президента. Але в останні місяці ми можемо спостерігати погіршення ситуації: у квітні НЕК відновила активну роботу а у травні Верховна Рада показово провалила голосування   за законопроект, яким передбачено скасування закону «про захист суспільної моралі». Є інформація, що в результаті переговорів влади з певними політичними силами вже найближчим часом обсяг повноважень та фінансування Національної експертної комісії може бути суттєво збільшено. На фоні загального погіршення ситуації із забезпеченням свободи вираження поглядів в Україні така тенденція виглядає вкрай небезпечною.

Саме тому українські активісти вимагають від Президента, Омбудсмана та парламентарів виконати свій конституційний обов’язок і направити подання до Конституційного Суду України – адже експерти впевнені, що закон «Про захист суспільної моралі» не тільки не відповідає європейським критеріям якості законодавства, а й прямо порушує норми української Конституції. 

Текст звернення:

Президенту України

Януковичу В.Ф.

Уповноваженому Верховної Ради України з прав людини

Карпачовій Н.І.

Голові Верховної Ради України

Литвину В.М.

Керівникам депутатських фракцій

ЗВЕРНЕННЯ

Ми, громадяни України, яки підписалися нижче, звертаємося до Вас із вимогою зробити все необхідне в рамках повноважень, наданих Вам чинним законодавством, для скасування Закону України «Про захист суспільної моралі» та усунення пов’язаних з існуванням цього закону перешкод для реалізації права кожного свободо виражати свої погляди, гарантованого статтею 10 Європейської конвенції про захист прав людини та основоположних свобод та статтею 34 Конституції України.  
Ми вважаємо своїм обов'язком звернутися до Вас на підставі ст. 40 Конституції України, яка наголошує, що усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення, або особисто звертатися до органів державної влади, органів, що зобов'язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.  Звертаємося у зв’язку із неконституційністю та не відповідністю вимогам Європейської конвенції про захист прав людини Закону України «Про захист суспільної моралі» від 20.11.2003 року (http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=1296-15, документ №1296-IV), - як в цілому, так і особливо в статтях: ст. 5, 8, 10, 11, 12, 13, 15, 16,17, 18, 19, 20. 


Існування закону «Про захист суспільної моралі», який не відповідає критеріям якості  законодавства (не містить чітких, таких що не допускають подвійного тлумачення визначень та формулювань, не дозволяє громадянам України ґрунтовно передбачати наслідки своїх дій) створює небезпеку порушення  зобов’язань України в сфері прав людини та вкрай негативно впливає як на українське суспільство, так і на авторитет України на міжнародній арені.
Стаття 15 Конституції України визначає: «Суспільне життя в Україні ґрунтується на засадах політичної, економічної та ідеологічної багатоманітності. Жодна ідеологія не може визнаватися державою як обов'язкова. Цензура заборонена.” Дане положення є достатньо категоричним у своєму формулюванні й не дозволяє жодних винятків із правил. Якщо врахувати, що стаття 15 відноситься до «Загальних засад» Конституції, то, очевидно, заборона цензури без жодного винятку є певною базовою цінністю конституційного порядку, що має охоронятися з особливою ретельністю.

Замість цього ми маємо заборону прокату фільмів, кліпів, продажу тиражів видань та літературних творів, позбавлення ліцензій, вилучення книг, карне переслідування власників та редакторів видань – це неприкрите втручання у свободу вираження поглядів, яке на теперішній час є «законним» тобто на підставі закону «Про захист суспільної моралі», але вкрай протирічить вимогам національного законодавства України та стандартам Європейської Конвенції прав людини та основоположних свобод.
Громадськість і експерти у галузі свободи вираження поглядів публічно висловлювалися про те, що зазначений закон не є правовим, не відповідає критеріям якості законодавства, сформульованим у рішеннях Європейського Суду з прав людини та порушує норми Конституції України. Приклади правового аналізу закону «Про захист суспільної моралі» можна знайти за цими посиланнями:  http://euromediaplatform.org/dgii2004ad1vlopm.html ,  http://postup.lg.ua/news/volodimir-yavorskiy-%3C%3Czhodna-osoba-ne-mozhe-peredbachiti-svoyu-povedinku-dlya-togo-shchobi-ne
Тому, згідно з частиною 2,статті 150 Конституції України, статті 40 Конституції України, пунктом 4 частини 1 статті 13, частиною 1 статті 41, частиною 2 статті 39 Закону України „Про Конституційний Суд України” ,

ПРОСИМО:

-          направити Конституційне подання про невідповідність Конституції України положень Закону України «Про захист суспільної моралі» до Конституційного Суду України. Проект конституційного подання додається.

Количество подписей: 65

• Костянтин Рєуцький Луганськ, Правозахисний центр "Поступ"
• Володимир Чемерис Київ, Інститут Республіка
• Євген Захаров Харків, Харківська правозахисна група
• Сергій Жадан Харків, письменник, публіцист
• Дмитро Лазуткін Київ, поет, журналіст
• Дмитро Гройсман Вінниця, Вінницька правозахисна група
• Саша Дворецька Сімферополь, незалежна профспілка "Студентська дія"
• Анатолий Ульянов Нью-Йорк, Loooch | http://looo.ch
• Анна Введенская Симферополь, Центр осознанного родительства «Крошкиношки»
• Ніна Потарська Київ, журналістка
• Аркадий Бущенко Київ, Українська Гельсінкська спілка з прав людини
• Владимир Новиков Севастополь, ассоциация правозащитников "Гражданское Общество"
• Ольга Сергеєва Луганск, Правозахисний центр "Поступ"
• Андрій Микитин Івано-Франківськ, Інтернет-сайт ОСТРІВ ГАЛИЧИНА
• Вікторія Кобиляцька Черкаси, журналістка
• Сергій Зінченко Кривий Ріг, Газета "промінь Просвіти"
• Филипп Борисов Луганск, преподаватель
• Наталя Соколенко Київ, журналістка, Вікна, СТБ
• Ігор Котелянець Енергодар, щотижневик РОСТ, журналіст
• Ірина Федорович Київ, Проект "Без Кордонів" ГО Центр "Соціальна Дія"
• Елена Шкорубская
• Ярослав Минкин Луганск, Правозахисний центр "Поступ"
• Дмитро Різниченко Київ, громадська служба "Свідомо"
• Борис Пастух Київ, Профспілка "Захист Праці"
• Володимир Щербаченко Луганськ, Східноукраїнський центр громадських ініціатив
• Тетяна Метельова Київ, ГО "Інститут сучасних проблем України"
• Юлія Красільникова Луганськ, Правозахисний центр "Поступ"
• Ірина Панасюк Луганск,
• Андрій Лохматов Миколаїв, Спілка Миколаївського Студентства
• Александр Погребной Луганск,
• Ольга Бодрухина Луганск, Бомбей, журналист, видео-художник, студент Открытого национального университета Индиры Ганди, академии анимации MAAC (Indira Gandhi National Open University),
• Александр Зинченков Киев, Центр "Наш мир"
• Жанна Кісуніна Київ, журналіст
• Пилип Анастасов Макеевка, Журналіст "062"
• Олександр Мирошниченко Красноград, викладач
• Тетяна Тоцька Сімферополь, незалежна профспілка "Студентська дія"
• Олена Овчиннікова Херсон, ГО "Нова хвиля для кращого майбутнього"
• Ганна Палькова-Свірчевська Чернігів, ЧОМГО "Світанок"
• Анна Мартинюк Херсон, Херсонський обласний Фонд милосердя та здоров'я
• Андрей Дорохин Киев, ИХВС НАНУ
• Александр Милош Киев,
• Наталя Козаренко Херсон, Херсонський обласний Фонд милосердя та здоров"я
• Мирослава Статкевич
• Юлія Радченко Луганськ, Видавництво "Шико", редактор
• Альона Ігнатьєва Донецьк, Незалежна студентська профспілка "Пряма дія"
• Анатолий Болдарев
• Анастасия Болдарева
• Олена Рибка Харків, викладач, поетка
• эд павловский амстердам, туниянцы
• Надія Завалко Черкаси, юрист
• Подлепич Сергей Донецьк,
• Юлия Кошина Донецк, 1968
• Иван Иванов Луганськ, відеооператор
• Олексій Арунян Сімферополь, незалежна профспілка "Студентська дія"
• Анна Грицан Симферополь, ТНУ
• Олександр Кисельов Донецьк, ДНСП "Пряма дія"
• Роман Пивоваров
• Євген Кошин Донецьк,
• Олена Фєтісова Луганськ, Обласний клуб знавців "Єрудит"
• Axel Villain
• Віталій Чорнориз Донецьк, програміст
• Тетяна Бодрухіна Луганськ, НАСК "Оранта"
• Наталка Зубар Харків, ГІМЦ "Всесвіт", Альянс Майдан
• Віктор Гарбар Харків, ГІМЦ "Всесвіт"
• В'ячеслав Бондаренко Луганськ,

ЗАДЕРЖАНИЕ УКРАИНСКИХ ПРАВОЗАЩИТНИКОВ БЕЛОРУССКОЙ МИЛИЦИЕЙ– КАК ЭТО БЫЛО

Мартыненко О.А.

28 мая 2011 года белорусская неправительственная организация «Комитет защиты репрессированных «Солидарность» проводила в Минске международный круглый стол. Тема круглого стола была одновременно как актуальной для правоохранителей Белоруссии, так и профессионально интересной для неправительственных организаций – «Вопросы реформирования системы МВД: опыт соседей и вызовы для Белоруссии».

   Мероприятие было официально заявлено заранее, разосланы программа и приглашения, подготовлен зал по адресу ул.Машерова, 8 в офисе Белорусского народного фронта, располагающийся буквально в соседнем здании с Академией МВД.

    Из иностранных гостей на круглый стол прибыли Ольга Саломатова (Россия, сотрудник Варшавского Хельсинского фонда), Вадим Пивоваров и Олег Мартыненко (Украина, Ассоциация УМДПЛ), Алла Благая (Украина, эксперт в области предупреждения домашнего насилия и преступности несовершеннолетних).

     Начавшееся вовремя, заседание круглого стола было прервано около 11.20 ч. практически на втором выступлении, когда в зал вошли трое. Один из вошедших был в форме лейтенанта милиции, второй – молодой человек в камуфляжной куртке, со старой рацией в ухе и чем-то тяжелым под полой куртки, очень напоминающий по очертаниям обычный пистолет. Третий вошедший своим спортивным костюмом, бульдожьим лицом и коротко остриженной головой на туловище в полтора центнера сильно напоминал знаменитых гопников и люберов одновременно. После первых вопросов лейтенанта о сути происходящего и выяснения, кто из присутствующих граждане Белоруссии, а кто – чужие, последовала категорическая команда всем предъявить паспорта. Нам с трудом удалось заставить лейтенанта представиться. Не показывая удостоверения, лейтенант все же сообщил, что он - участковый инспектор Мартынович Валерий Александрович. Знакомился он с паспортами достаточно кратко – просто сложил их стопкой в руку и приказал всем иностранным гражданам последовать на улицу. На все вопросы присутствующих о цели его визита, причинах такого поведения и прочая участковый отвечал достаточно простыми фразами «Вы все там узнаете», «Это вас не касается», «Вам все там объяснят», «Потом во всем разберемся».

      Видя, что он начинает сомневаться в законности своих действий, инициативу перехватил гопник в спортивном костюме, который просто начал выволакивать нас из помещения, буркнув для непонятливых, что он тоже из милиции. Заодно прихватил и тех белорусских наших коллег, которые еще не научились в родной стране всегда и везде носить с собой паспорт как гарантию сытой и счастливой жизни.

     Вот так, с синяками на руках и в помятой одежде мы оказались на улице, где нас сразу усадили в старый микроавтобус на 8 посадочных мест, 5 из которых уже были заняты одним милиционером и другими молодыми людьми с короткой стрижкой, рацией в ушах и старыми наручниками на джинсах. Эти люди нас встретили категорической командой выключить и сдать им все мобильные телефоны. Их объяснения были так же коротки: «Не важно, кто я такой и как моя фамилия», «Была команда сдать телефоны – сдавайте», «Куда надо, туда и едем» и универсальная фраза «Вам там все расскажут».

      Кто-то из них все-таки сказал, что мы будем доставлены в Советский райотдел. Он нас практически не обманул – потом мы узнали, что действительно были в этом райотделе. Но самим выяснить это было практически невозможно – нас завезли с черного входа, а в дежурную часть нас никто вести и не собирался – всех быстро увели вниз, в подвальное помещение типа класса служебной подготовки.

     Пришедшие на смену нашим конвоирам люди тоже были одеты разношерстно – от старого белорусского костюма до спортивной формы. На наши вопросы эти люди объяснялись не менее туманно: «Мы вам позже все объясним», «Сейчас мы выясним, каким образом вы попали в Белоруссию», «Скоро мы во всем разберемся». Знакомиться с нами они тоже не хотели и честно говорили, что их фамилии, должности и звания нам абсолютно не нужны и нас вовсе не касаются. Чуть позже прибыл старший лейтенант в милицейской форме, начавший быстро переписывать наши паспортные данные и тоже категорически молчавший о своей фамилии и должности. Требования сообщить о происходящем в посольства и консульства вызвали раздраженное выражение на лицах, а расспросы о судьбе конфискованных телефонов решили просто – принесли их через 15 минут и вывалили на стол, не давая забрать или проверить их целость.

      Люди в гражданской одежде вообще мало обращали на нас внимания и практически не реагировали на задаваемые вопросы. Их больше беспокоило что-то другое, из-за чего они громко шептались и постоянно бегали в коридор. В какой-то момент старший лейтенант вдруг бросил писать, услышав что-то, сказанное ему на ухо очередным вошедшим человеком в гражданской одежде. После чего сразу собрал все свои вещи, застегнул папку и бодро объявил, что он представлял тут миграционную службу, что въездные документы у нас в порядке, претензий к нам он не имеет, и что находиться без регистрации на территории Беларуси мы можем на протяжении одного месяца. И так же быстро ретировался, поскольку снова получил от нас кучу вопросов, на которые отвечать явно не собирался.

    Шушуканье и беганье в коридор длилось долго. Пришел в зал и участковый, который проводил наше задержание. Ничего он по-прежнему не собирался объяснять – ни причины доставки в райотдел, ни наш статус, ни смысл происходящего. Судя по его лицу, он ненавидел свою работу и сегодняшний день.

      На втором часе пребывания нас развели по разным кабинетам. Мой собеседник отказался представиться и попросил дать показания по сути произошедшего. Произошедшее, по его словам выглядело так: «Нам поступил сигнал о том, что в помещении, где вы находились, слышны крики и шум драки. Мы направили туда оперативную группу. Объясните, что произошло». Дальнейший диалог строился не по самой умной схеме:

- Скажите, пожалуйста, а кому я должен объяснять происходившее?

- Мне.

- А Вы кто? Сотрудник милиции? Если да, то кто именно? Какая Ваша должность?

- Это неважно.

- Тогда скажите, в какой роли я должен Вам это рассказывать? Как потерпевший, как свидетель или как подозреваемый?

- Мы потом разберемся с Вашим статусом. А сейчас давайте показания.

- Извините, не могу. Я не вижу в кабинете ни одного должностного лица, который имеет право это требовать. Вы для меня – незнакомый человек в гражданской одежде, с неизвестным мне статусом и я, наверное, на этом закончу общение с вами.

- То есть, Вы отказываетесь давать показания?

- Пока не отказываюсь, но не вижу, кому их можно предоставить.

- Мне. (Круг замкнулся).

     Этот круг мы повторили пару раз. После этого собеседник махнул на меня рукой, сам написал в протоколе опроса об отказе давать показания и сам это заверил.

     Мои коллеги тоже дали очень мало ценной для милиции информации о мнимой драке. Поэтому еще через час нас официально предупредили о недопустимости нарушения белорусского законодательства в части участия в незаконных митингах и массовых собраниях и потребовали расписаться. Расписываться мы отказались, но спустя 20 минут нам выдали назад паспорта, телефоны, усадили в ту же машину и без всяких объяснений отвезли в зал заседаний, где проходил круглый стол.

      Как мы узнали потом, во время нашего пребывания в подвале райотдела туда приезжали российский и украинский консулы, звонили из Украины наши коллеги-правозащитники. Но сотрудники Советского райотдела всем отвечали одно и то же – ни российских, ни украинских граждан в райотделе нет. Вот так. Может, это мы ошиблись и нам показалось, что мы просидели в классе служебной подготовки целых 3 часа? Тогда почему так хорошо запомнился стенд с наглядными материалами о приготовлении самодельного взрывного устройства рядом с портретом Лукашенко и старый туалет на третьем этаже? Мистика…

http://umdpl.info/index.php?id=1307035736

 Відкрите звернення до Президента України В.Ф. Януковича від автомобілістів України.

http://www.onlinepetition.ru/roadcontrol/petition.html

Шановний Вікторе Федоровичу!
Ми, автомобілісти України, звертаємось до Вас у зв’язку з незадовільною ситуацією з дотриманням конституційних прав громадян у сфері дорожнього руху та реєстрації транспорту, що склалася за останні роки. З подання Міністерства внутрішніх справ та Департаменту ДАІ Кабміном було прийнято низку незаконних актів, що мали корупційну направленість, порушували права громадян та навіть чинне законодавство.
Зокрема, абсолютно корупційним документом є постанова КМУ №1136 від 14 жовтня 2009 року, якою внесено зміни до «Порядку тимчасового затримання та зберігання транспортних засобів на спеціальних майданчиках і стоянках». Згідно п.1 цього документу, ДАІ дозволено укладати договори зберігання затриманих транспортних засобів з «підприємствами, установами та організаціями, визначеними на конкурсних засадах». Це призвело до того, що підрозділами ДАІ були укладені угоди з комерційними структурами, які за зберігання транспорту на штрафмайданчиках брали з власників транспорту величезні гроші (зокрема, у Києві – по 260 гривень за добу). За повідомленнями ЗМІ, прибуток від цих комерційних штрафмайданчиків йшов до кишені кількох високопосадовців МВС, а у багатьох містах кожен патруль ДАІ мав план з доставки автівок на комерційний штрафмайданчик. Фактично таким чином відбувається грабунок громадян! А на усі звернення громадськості до ДАІ з вимогою роз’яснень, автомобілісти отримують цинічну відповідь про «загальноприйнятну європейську практику».
Також ми вкрай стурбовані новими правилами реєстрації автотранспорту, що були затверджені Постановою КМУ №1371 від 23 грудня 2009 року. Цей документ містить деякі норми, що грубо порушують права громадян та законодавство України. Наприклад, новими правилами реєстрації передбачається скасування державної реєстрації транспортних засобів у випадку встановлення факту їх знаходження у розукомплектованому стані або у разі непредставлення їх на техогляд протягом п'яти років – фактично це є грубе порушення прав власності громадян, гарантованих Конституцією України.
Занепокоєння викликає передбачена у цьому документі заборона переобладнання легкових автомобілів шляхом заміни кузова на кузов іншої марки, моделі, серії чи модифікації. Цей пункт б’є по багатьом нашим співвітчизникам. Адже усім відома складна ситуація з робочими місцями у багатьох регіонах України. Відтак, багато хто з нас вимушений займатися приватним підприємництвом, у тому числі і ремонтом автомашин. З новими правилами реєстрації транспорту ремонт автомобілів шляхом заміни кузова стає неможливим через пряму заборону зміни відповідних реєстраційних даних, тож багато хто з підприємців вже залишився без роботи.
Не відповідають законодавчому полю України та суттєво порушують права громадян і багато положень Порядку проведення технічного огляду колісних транспортних засобів, затвердженого Постановою КМУ №606 від 9 липня 2008 року. Зокрема, згідно цього документу працівники ДАІ мають право незаконно відмовити громадянам у проходженні технічного огляду, що є порушенням наших прав.
Особливо хочемо звернути Вашу увагу на невідповідність сьогоднішнього рівня штрафів реальним доходам громадян. «Здобуток» колишнього міністра МВС Юрія Луценка у вигляді «протягнутого» через Верховну Раду закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення регулювання відносин у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху» перетворився на кабалу для пересічних автомобілістів. Іншого слова вжити не можна, адже при мінімальній зарплаті у 907 грн. штраф за перегорілу лампочку у фарі складе 450 грн! Несправедливі та завищені штрафи дозволяють нечесним «даїшникам» здійснювати справжній розбій на дорогах і вимагати хабарів у автомобілістів. Завищений рівень штрафів фактично провокує хабарництво й побори з боку працівників ДАІ, а розмови щодо начебто «піклування про безпеку дорожнього руху» є цинічною демагогією, що не мають нічого спільного з реальною роботою щодо забезпечення зниження аварійності. Відтак, штрафи за порушення ПДР мають бути зменшені до обґрунтованого рівня, щоб відповідати рівню життя громадян та не провокувати хабарництво у системі ДАІ.
Останньою краплею, що спонукала нас звернутися до Вас, стало оприлюднення положень нового адміністративного кодексу та нових ПДР, що готується зараз МВС та Мінюстом. Ми впевненні, що прийняття диференційованої відповідальності за порушення ПДР, введення відповідальності за перевищення швидкості до 20 км/год, різке підвищення штрафів та багато інших запропонованих новацій не вплинуть на зростання безпеки дорожнього руху, а лише призведуть до підсилення рівня хабарництва з боку ДАІ на дорогах України.
Шановний Вікторе Федоровичу, сьогодні в середовищі автомобілістів вже з’явилась критична маса людей, готових вдатися до масових вуличних протестів з вимогами захисту від свавілля ДАІ. Ініціативною групою автомобілістів масові протести у багатьох містах України заплановані на січень 2011 року, проте ми сподіваємось, що до цього не дійде.
З огляду на порушення прав громадян та законодавчого поля України, просимо Вас, як гаранта Конституції, захистити конституційні права громадян та скористатись своїм правом скасування актів Кабінету Міністрів – зупинити дію Постанов КМУ №1371 від 23 грудня 2009 року, №1136 від 14 жовтня 2009 року та №606 від 9 липня 2008 року. Також просимо на законодавчому рівні сприяти десятикратному зниженню рівня штрафів за порушення ПДР, що відповідатиме рівню життя громадян та не провокуватиме хабарництво у системі ДАІ. Ці кроки дозволять практично втілити у життя Ваш передвиборчий лозунг «Україна для людей».

С уважением, нижеподписавшиеся

                                     подписаться: